КОРЕКЦІЯ ФОНЕМАТИЧНОЇ ДИСГРАФІЇ

КОРЕКЦІЯ Фонематичної дисграфії У ДІТЕЙ молодшого шкільного віку із загальним недорозвиТКОМ мовлення

1. Для корекції дисграфії у молодших школярів із ЗНМ необхідне проведення ефективної та цілеспрямованої роботи протягом досить тривалого часу і обов'язково з використанням великої кількості ретельно підібраного дидактичного та  мовленнєвого  матеріалу.

2. Психофізична основа письма - це взаємодіюча робота аналізаторів

- мовноруховий

- мовнослуховий

- руховий

- зоровий

3. СИМПТОМАТИКА ДИСГРАФІЇ

Мовні симптоми:

* помилки на рівні букв (спотворене написання букв, заміни букв, пропуски);

* помилки на рівні слова (спотворення звуко-буквеної структури слова, а саме 

   пропуски, перестановки, додавання, персеверації букв і складів);

* помилки на рівні речення (злитне або роздільне написання слів, аграматизми).

Немовні симптоми:

* неврологічні порушення;

* порушення пізнавальної діяльності;

* порушення сприйняття;

* порушення пам'яті;

* порушення уваги;

* порушення моторики;

* порушення зорово-просторових орієнтувань;

* психічні порушення.

4. Класифікація дисграфій

 - артикуляційно-акустична.

- Дисграфія на грунті порушення фонемного розрізнення.

- дисграфія на грунті порушення мовленнєвого аналізу і синтезу.

- Аграматична дисграфія.

- Оптична дисграфія.

Характерні помилки в  письмовій   продукції   учнів

1.«Шадок», «косик», «заба», «гніждо», «відло», «лічка», «чученятко», «цаска», «плолішок».

2. «Тихає», «голупи»,  «місять», «йайче», «кошух», «сугий», «криница», «Совійка», «Бохдан», «Мухайло», «батко», «журавел», «соготьні».

3. «Чаля», «вташка», «вкрися», «погододувати», «равичка», «І ринка»,

«кивліани», «скоровипаде», «гілкидерев», «ря дочками».

4. «Пічас», «вокеані», «під бите», «пере хід», «двоя левенят»,  «зеленовий листолчок», «лити чая»..

5. «Корибори», «побумав», «сипиця», «яшина», «премпипь», «хвісп», «хихий»,   «мииі».«ко

рибори», «сипиця», «яшинка», «мииі», «хвісп», «хихий»,

5.ФОНЕМАТИЧНА Дисграфія в учнів із знм (механізми)

-         неточність слухової диференціації звуків.

-         неточність кінестетичного аналізу.

-         неточність вибору фонеми.

6.     Операції  при  розпізнаванні  фонем

·        Слуховий аналіз мови, виділення акустичної ознаки;

·        переклад акустичного образу в артикуляційний;

·        співвідношення акустично-артикуляційного образу звуку з фонемою, вибір фонеми.

7.      КОРЕКЦІЯ ФОНЕМАТИЧНОЇ ДИСГРАФІЇ

     -  Уточнення  звуковимови.

          -  Розвиток фонематичного слуху. 

          -  Фонематичне сприймання.

8.      ПОДОЛАННЯ ФОНЕМАТИЧНОЇ ДИСГРАФІЇ НА І ЕТАПІ.

     1. Уточнення звуковимови з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття;

     2. виділення звука на фоні складу;

     3. визначення наявності місця звука в слові та відносно інших звуків;

          4. визначення слова з певним звуком у реченні у тексті;

     5. підбір предметних малюнків.

9.      ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ ДРУГОГО ЕТАПУ.

-  Основна мета – попарне зіставлення звуків  і визначення їх відмінностей  за всіма показниками.
- Проводиться робота над диференціацією слухової, артикуляційної, дотикової та графічної відмінностей.

10.  ВИСНОВКИ

 - Проблеми писемного мовлення, а саме виявлення, попередження, корекція порушень, є актуальними у сучасній педагогіці, психології і логопедії, про це свідчить наявність великої кількості фонетико-фонематичних, лексико-граматичних і орфографічних помилок у писемній продукції учнів з ЗНМ, що в свою чергу досить негативно впливає на успішність їх навчання у школі.

- Правильне розуміння структури ЗНМ, причин, що лежать в його основі, різних співвідношень первинних і вторинних порушень необхідно для вибору найбільш ефективних прийомів корекції і для попередження можливих ускладнень у шкільному навчанні, оскільки від цього залежить успішна соціальна адаптація та подальший розвиток підростаючого покоління.